Оксана Білозір - Кленова балада
Загриміли в полі, мов громи, гармати,Стрільця молодого виряджала мати,Витирала сльози і благала Бога,Щоб вернув їй сина додому живого,Щоб вернув їй сина додому живого...Не плач, моя рідна, посивівша мати,Я пішов на войну тебе визволяти,А, як не діждешся з тої Січі мене,Посади, благаю, біля хати клена,Посади, благаю, біля хати клена...Приспів:А туман - білим полем,А біда - чорним болем,А душа - буйним кленом,Зеленим, ой зеленим.А туман - білим полем,А біда - чорним болем,А душа - буйним кленом,Зеленим, зеленим.Тягнуться до сонця стовбури кленові,Зрошені сльозами горя і любові,Довгими ночами тихо шепчуть віти, -То твої, Вкраїно, найдорожчі діти,То твої, Вкраїно, найрідніші діти...Приспів.
Версия для печати
Ещё тексты песен