Злата Огневичь - Пристрасть
Залишу напевно минуле без жалю, крок собі на зустріч я зроблю.Спитаю, у тиші: «Як бути? Що далі? Де той що люблю?»На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть.Приспів:Зупиню мить мінливу,серцю дам сліз гарячихі туман нам як ложе простелю.Без вогню ніч зігрію,сум як попіл розвіюі собі я зізнаюсь, що люблю.Видіння розтане, як потяг в туманах, мить на деньці серця збережу.Спитаю у тиші: «Кохання - омана? Чом за ним тужу?»І крізь сон неначе, знову я побачу все, що сталось на яву.Приспів.Зупиню мить мінливу,серцю дам сліз гарячихі туман нам як ложе простелю.Без вогню ніч зігрію,сум як попіл розвіювсе зроблю щоб ти бачив, що люблю.
Версия для печати
Ещё тексты песен